Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Щоб зменшити кількість українських територій, завалених сміттям, необхідно докорінно змінити систему управління відходами

Полігон – це найдешевший спосіб позбутися відходів. Здавалося б, відвезли на звалище та й забули.

Однак більшість країн вже давно відмовляються від такої практики та скорочують кількість відходів, які захоронюють на своїх територіях. Наприклад, у Австрії, Бельгії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Швеції та Швейцарії міські відходи майже не вивозяться на полігон.

А що ж Україна?

На жаль, на сьогодні у нас це фактично єдиний діючий та найпоширеніший спосіб поводження з відходами. Як результат, за офіційними даними, маємо близько 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Їх загальна площа перевищує 9 тис. га.

Для порівняння, це як 12 605 футбольних полів для міжнародних матчів. Або більше, ніж територія Івано-Франківська, Черкас або Чернігова. І лише трохи не досягає площ таких міст, як Кременчук, Ірпінь, Керч, Кропивницький, Суми або Хмельницький.

І це лише офіційна статистика. Скільки ж усього стихійних сміттєзвалищ – не знає ніхто. Так, минулого року у приватному секторі було виявлено 22,6 тисяч несанкціонованих звалищ.

Більшість полігонів та офіційних звалищ є небезпечними для довкілля та людей. Частина полігонів перевантажена та не відповідає нормам екологічної безпеки, терміни їх рекультивації постійно переносяться. Адже всі сміттєзвалища з’явилися десятки років тому. Сьогодні місцеві бюджети неспроможні одночасно профінансувати їх рекультивацію, бо всі ці роки тариф був занадто низьким та не покривав такі витрати.

Реформа управління відходами має докорінно змінити цю ситуацію. Будуть встановлені вимоги до експлуатації полігонів, всі звалища отримають дозволені обсяги захоронення відходів. Ті з них, які не будуть приведені до вимог законодавства, закриватимуть.

Загалом мета реформи – зменшити кількість відходів, які захоронюватимуться на звалищах. Згідно з європейською ієрархією управління відходами, яку треба впровадити і в Україні, захоронення має стати винятковим, останнім варіантом, який застосовуватиметься, коли з відходами вже нічого не можна зробити. Перевага ж має надаватися запобіганню та повторному використанню відходів, а далі – рециклінгу та відновленню.