Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 

Руслан Стрілець: Мінування забирає життя. І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет

Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.

Про те, як мінування шкодить довкіллю розповів на своїй сторінці у Фейсбук Міністр Руслан Стрілець.

«Згубний вплив починається, щойно міна потрапляє на землю – і не закінчується, коли вона детонує», – написав він.

Міна руйнує ліс.

Ліси – одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі – корозія та отруєння рослинності.

Міна загрожує продовольчій безпеці.

На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.

Міна псує ґрунт.

Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали – хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.

Міна руйнує біорізноманіття.

На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.

Міна заважає берегти заповідники.

Коли територія замінована, спеціалісти заповідних зон не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує “на папері”. З часом природоохоронна структура перестає існувати.

За попередніми даними, вже знешкоджено більше 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 га. В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років.

Міністр висловив сподівання, що допомога європейських колег значно прискорить цей процес. Адже українські союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування.