Сьогодні ми мали б святкувати 31-й день народження нашої держави.

Утім рівно півроку тому почалося повномасштабне вторгнення рф, і нам не до святкувань. Але як і в будь-який день народження, сьогодні той день, коли ми проводимо “інвентаризацію” всього, заради чого тримаємо стрій. Усього того багатства, за яке відчайдушно боремося всією країною.

Це і наш кремезний Дніпро, і стійкий Сіверський Донець.

Це стара-добра Говерла та Ай-Петрі, яка давно й терпляче нас чекає.

Це Карпатський біосферний заповідник та окупована, але нескорена Асканія Нова.

Це дрімучі хащі Полісся та унікальні Торські степи на Донбасі.

Наші волинські торф’яники, а ще Дружківські скам’янілі дерева (до речі, їм уже близько 300 млн років!).

Це наші дивовижні Подільські товтри та обпалені війною Святі гори.

Це наш рідний ботсад імені Гришка в Києві та Нікітський ботанічний сад у Криму.

Наш овіяний легендами Сиваш та цілющий Соледар.

Холодні камені Дністра і теплі піски Джарилгача.

Цей список можна продовжувати до безкінечності.

Вірю, що кожен новий день наближає нас до того моменту, коли ми можемо сісти в авто, потяг чи автобус і безперешкодно дістатися будь-якого дорогого серцю куточка нашої держави.

Цінуймо все те, що у нас є. Бережімо Україну та всі її природні багатства.

З днем народження тебе, рідна

Залишайся такою ж сильною та нескореною, якою ти є сьогодні.