Співпрацюватимемо з Секретаріатом Мінаматської конвенції про ртуть у питаннях приєднання та імплементації Україною положень конвенції.

Колись під час відвідування Японії у 2017 році детально вивчав історію появи Мінаматської конвенції й мав змогу на власні очі переконатися у наслідках для довкілля та людей забруднення ртуттю.

Україна одна з країн світу, яка ще не приєдналася до Мінаматської конвенції. Але після довгої роботи над відповідним документом, наразі наша команда вже на фінішній прямій. Сподіваюся, що найближчим часом законопроєкт про приєднання України до конвенції буде винесений на розгляд та підтриманий депутатами Верховної Ради України.

По суті, для нашої країни схвалення цього документа є лише стартом у довгому процесі приєднання до “Мінамати”. Потім на нас чекає новий важливий шлях, який ми маємо розпочати вже конкретними кроками із реальної імплементації положень конвенції.

Україна має впровадити проривні заходи у сфері управління ртуттю. У контексті цього дуже важливо не зволікати та вже сьогодні розпочати комунікацію з Секретаріатом Мінаматської конвенції.

Саме про це у рамках участі у Конференції #СОР15 щодо біорізноманіття домовився з Виконавчим секретарем Мінаматської конвенції про ртуть Монікою Станкевич. Ми обговорили подальшу співпрацю та підтримку України в імплементації конвенції.

Приєднання до Мінаматської конвенції важливе для України не лише у контексті захисту довкілля та здоров’я населення від небезпечних викидів ртуті та її сполук, а й у контексті виконання наших євроінтеграційних обіцянок ЄС. Україна має вкотре продемонструвати усьому цивілізованому світу, що попри війну продовжує слідувати Європейському зеленому курсу.

Дякую пані Моніці Станкевич за підтримку та готовність допомогти Україні пройти шлях приєднання та реалізації цього важливого документа!