Природоохоронні території України мають розвиватися за тими ж принципами, що діють в Європі та США. У часи, коли в нашій країні йде війна, це ще більш нагально та важливо.

Саме про це говорили із командою Національного природного парку “Слобожанський”, що на Харківщині.

Завдяки роботі ЗСУ, територію парку не зачепила війна, хоча загроза існувала. Лише за 10-20 кілометрів від його меж тривали запеклі бої. Натомість, парк став осередком допомоги для внутрішньо переміщених осіб.

Сьогодні ми багато говоримо про збитки та відновлення уражених війною заповідних територій. Однак ми також зосереджуємося і на розвитку тих територій, до яких завдяки ЗСУ “не дотягнулася рука” окупанта.

Минулого року “Слобожанському” вдалося прийняти близько 800 відвідувачів. Однак впевнений, що цей показник може бути значно вищим. Вже сьогодні, вже зараз.

Десятки «слобожанського» біорізноманіття занесені до Європейського Червоного списку. Тут є збережені скіфські та давньослов’янські кургани.

Тож розвиток науково-дослідної, природоохоронної діяльності, рекреації – по кожному з цих напрямків ми повинні ставити ще більш амбітні цілі та досягати їх.

Ми маємо необхідний для цього потенціал та підтримку міжнародних партнерів, які готові ділитися досвідом, своїми фахівцями, брати шефство над нашими парками, допомагати реформувати галузь.

Від того, наскільки ми зможемо реалізувати ці можливості сьогодні, залежатиме в якій державі ми будемо жити вже через кілька років і що залишимо у спадок своїм дітям.