Виступив на форумі Української лісової платформи WWF-Україна щодо реформування лісової галузі

Реформа – це складний процес, особливо для галузі, яка жодного разу за всю незалежність України через це не проходила.

Але запит на конкретні зміни давно назрівав не тільки в середині галузі, а і в суспільстві, Уряді, у європейських партнерів. Наш курс – це ЄС, а не пострадянська росія.

Країни Євросоюзу вже давно пройшли цей етап. Та “скопіювати” вже робочу модель і “накласти” її Україну – неможливо. Тому ми зібрали найкращі практики реформування лісового господарства Польщі, Німеччини, країн Балтії та скандинавських країн і напрацювали напрями, які візьмемо за основу.

Є три основні лінії, на яких базуються всі успішні лісові господарства цих країн:

• централізація управлінських рішень;
• консолідація фінансів;
• стандартизація всіх виробничих процесів.

Ми над цим працюємо. В 2021 році, коли я прийшов на посаду Голови Державне агентство лісових ресурсів України, ми розпочали процес оптимізації всіх лісгоспів через укрупнення: 360 підприємств трансформувалися в 160. В Україні почали створювати лісгоспи 100 років тому. Тоді, звичайно, були зовсім інші можливості зв’язку та контролю. Сьогодні ситуація зовсім інша. Ефективний менеджент можливий за умов не дрібних підприємств, а сучасних лісгоспів. Нагадаю, що тоді рішення щодо укрупнення ми приймали виключно з географічних, ресурсних та інфраструктурних показників. Це були конструктивні обговорення з виїздами на локації.

Сьогодні ці лісгоспи трансформовані у філії, які увійшли в ДП “Ліси України”.

Єдине підприємство дає можливість:

• залучати інвестиції (отримання внутрішніх та зовнішніх кредитів на вигідних умовах, грантів, коштів ЄС на впровадження інноваційно-інвестиційних проектів, закупівлю дороговартісних лісовирощувальних, лісозаготівельних та лісопереробних комплексів; обладнання для пожежогасіння);
• вирівняти фінансовий дисбаланс галузі;
• скоротити адміністративні витрати;
• пришвидшити прийняття та реалізацію управлінських рішень;
• створити публічність та прозорість діяльності підприємства.

Головне, що в процесі реформи лісового господарства вирішується багаторічний конфлікт інтересів, який існував роками. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України – формує політику галузі, Держлісагентство – реалізовує цю політику. Міжрегіональні управління (тепер їх 9) – забезпечують державний контроль галузі, а ДП “Ліси України” (у перспективі – ПАТ) стає незалежним господарюючим органом.