Цікаві факти про р. Дунай. Проблеми сьогодення та можливі шляхи їх вирішення

28.06.202428.06.2024 editor

Дунай – друга за довжиною річка в Європі, яка відіграє життєво важливу роль для мільйонів людей. Проте сьогодні ця водна артерія потребує нашого захисту! Людське втручання та зміна клімату несуть небезпечні виклики, що ставлять під загрозу збереження екосистеми Дунаю і його дельти.

Цікаві факти про Дунай та його дельту:

Протяжність річки становить більше 2800 тис. км. Загальна площа басейну — більше 800 000 кв. км.

Річка перетинає 10 країн, беручи початок у Німеччині, в горах Шварцвальда, і вливаючись в Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні.

Дунай та його притоки є домівкою для унікального різноманіття видів, що включає близько 2000 судинних рослин і понад 5000 видів тварин, серед яких понад 40 ссавців, близько 180 птахів, що гніздяться, близько 100 видів риб, дюжина рептилій, а також земноводні.

Великі заплавні ліси, що залишилися, і дельта Дунаю є останніми притулками в континентальній Європі для орлана-білохвоста і білих пеліканів.

Дельту Дунаю занесено Всесвітнім фондом природи в список 200 найбільш цінних екорегіонів світу, які перебувають під загрозою знищення.

Басейн Дунаю розташований у межах чотирьох областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області). Чисельність населення в межах басейну складає 2,6 млн осіб.

Протікаючи 966 кілометрів, з яких 201 км в межах України, Тиса є найдовшою притокою Дунаю на українській території.

Найкраще збережена приморська смуга дельти Дунаю складає заповідну зону Дунайського біосферного заповідника України. Разом з аналогічним заповідником на румунській території вони утворюють білатеральний біосферний резерват “Дельта Дунаю” – один з 5 трансграничних резерватів світу.

Забруднення, надмірний вилов, будівництво гребель, каналів та інших штучних перешкод на Дунаї призводить до низки негативних наслідків для водного середовища:

● Зміна форми русла, швидкості течії річки суттєво порушує природне середовище існування багатьох водних тварин, що негативно впливає на розмноження та чисельність популяцій і, як наслідок, зменшує біорізноманіття.

● “Мігруючі види риб, такі як осетрові, що занесені до Червоної книги України, найбільше страждають від цих змін. Через порушення цілісності річки та фрагментацію середовища існування вони не можуть дістатися до своїх нерестовищ в середній та верхній течії Дунайського басейну. Це призвело до значного скорочення популяцій цих цінних риб. В Україні з 26 видів осетрових історично зустрічалися шість, проте два з них (осетер атлантичний та осетер шип) вважаються зниклими на території України.

Важливо вжити заходи для пом’якшення негативного впливу зміни клімату та штучних бар’єрів на водне середовище Дунаю, які можуть включати:

Будівництво рибопропускних споруд, які дозволять мігруючим рибам та іншим водним тваринам вільно пересуватись по річці.

Знесення штучний бар’єрів, що вже не виконують своїх першочергових функцій. В цьому напрямі працює проєкт “Відкриті річки”, що реалізовують за підтримки європейської грантової організації “Open Rivers Program” і в рамках загальноєвропейського руху “Living Rivers Europe” (“Живі європейські річки”) та Living Rivers “Ландшафт Центрально-Східної Європи FY24”.

Підтримка міжнародних проєктів та ініціатив із захисту зникаючих видів риб. Один з таких проєктів — LIFE-Boat 4 Sturgeon. Мета цього проєкту — врятувати від вимирання чотири види осетрових, що залишилися в Дунаї. З 2022 по 2029 рік партнери проєкту реалізують шість природоохоронних заходів для порятунку російського осетра, стерляді, севрюги та білуги. Одним із цих заходів є будівництво плавучої селекційної станції на Дунаї у Відні. За період реалізації проекту на судні планується розвести близько 1,6 мільйона осетрових риб.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у рамках Міжнародної комісії з захисту річки Дунай (ICPDR ) спільно з 13 країнами розробляє заходи для захисту річки Дунай. Серед них:

● План управління річковим басейном Дунаю.

● План управління ризиками затоплення у басейні Дунаю.

● У 2019 році Україна долучилися до спільних досліджень Дунаю. Результати показали, що кількість мікропластику у Дунаї на території України менша ніж у Будапешті та Братиславі.

● Основний законодавчий акт ЄС, що регулює управління водними ресурсами, — Водна рамкова директива (ВРД), вимагає безперервності для всіх річкових водних об’єктів ЄС, оскільки це необхідно для підтримки досягнення “доброго” екологічного стану, але не вимагає обов’язково повної відсутності бар’єрів. Україна імплементує Водну Рамкову Директиву ЄС.

Збереження Дунаю та його багатства — це спільна відповідальність усіх. Захищаючи цю річку від негативного впливу штучних бар’єрів, ми можемо зберегти її для майбутніх поколінь.