Як розробити план поліпшення якості атмосферного повітря? Коли він потрібен? Хто має бути залучений до розробки такого плану?

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 

Відповіді на ці та інші питання під час онлайн-семінару надали фахівці Міндовкілля спільно з експертами Команди підтримки реформ Міністерства та проєкту APENA 2, які спільно розробили Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій. За основу взяли європейський досвід, де під час планування орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення та моделювання впливу.

«Моніторинг стану довкілля на сьогодні дуже актуальне питання. Уніфікований підхід до розробки планів поліпшення якості повітря – це інструмент, який допоможе запобігти забрудненню. Водночас питання розробки таких планів нове для України. А через російську військову агресію ще й складене для впровадження. Але ми не зупиняємося і продовжуємо працювати над реалізацією реформ, які допоможуть нам наблизитися до Європейського Союзу», – зауважила заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час семінару.

Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.

Тож ще у липні 2019 року Уряд схвалив відповідне рішення щодо здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. На його виконання Міндовкілля затвердило порядки створення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря, а також Методичні рекомендації до їх розроблення.